Неділя, 26 січня 2020 00:00

Ями на шляху вітчизняної сільгосптехніки

Експерти наполягають на збереженні бюджетної програми компенсації аграріям частини вартості української сільгосптехніки у попередньому вигляді

Державна допомога аграріям — не лише інструмент збільшення продуктивності праці в АПК і суміжних галузях, а й розв’язання питання зайнятості та забезпечення адекватного рівня життя на сільських територіях. Це стосується бюджетної програми компенсації аграріям частини вартості вітчизняної сільгосптехніки.

Постанови Кабміну, що визначили порядок виплати цієї компенсації та оцінки рівня локалізації виробництва в Україні, було ухвалено ще в березні 2017 року (№130 і №147), але до реального впровадження програми спливло майже сім місяців. І це не тому, що, як стверджував дехто, механізм не робочий, ініціатива не цікава аграріям через недостатній асортимент та якість вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами. Насправді проблема полягала в іншому: необхідно було зруйнувати наявні схеми.

Руйнівники схем

За попередніх урядів бюджетні гроші йшли переважно підприємствам, які лише збирали техніку з готових вузлів, а частка вітчизняних компонентів становила менш як 20%. Списки обраних формувало Мінагрополітики, їхніх представників вводили в обласні комісії з розподілу бюджетної допомоги.

Понад те, оскільки виплати припадали на останній квартал, претендентів на компенсацію змушували ділитися. У підсумку значна частина асигнувань на підтримку осідала в кишенях чиновників і комерсантів від бюджету.

Тому експерти Національного комітету з промислового розвитку України запропонували принципово новий підхід: по-перше, компенсацію мали отримати не промисловці, а аграрії. По-друге, сільгосптехніка має відповідати заданому рівню локалізації. По-третє, для учасників встановлено це кілька додаткових критеріїв, серед яких наявність на території України потужностей для виконання ключових технологічних операцій або придбання відповідних компонентів у вітчизняних виробників, а також витрати на оплату праці в собівартості — не менш як 8%.

Крім того, при Мінекономрозвитку було створено міжвідомчу комісію, яка підтверджує відповідність машинобудівного підприємства і його продукції заданим критеріям і формує перелік. І нарешті аграрій отримує компенсацію лише через банк і не контактує з чиновниками ні державного, ні місцевого рівня, що усуває корупційні ризики.

Але оскільки на початку 2017 року частина державних службовців, причетних до колишніх схем, залишалася на посадах, вони всіляко саботували зміни, що могли б зашкодити напрацьованому ними механізму. Спочатку затягували з підписанням меморандумів з банками, потім вимагали від аграріїв довідку з Державної фіскальної служби, яка б засвідчувала, що вони аграрії. Під тиском Національного комітету з промислового розвитку і Мінекономрозвитку перешкоди зрештою вдалося усунути, і наприкінці вересня 2017 року програма запрацювала.

Перші підсумки

Відтепер українські машинобудівники мусили випускати техніку за найвищими стандартами, аби не втратити свою нішу на ринку. Це сприяло нарощуванню приватних інвестицій в інновації — багато національних виробників вийшли на ринок з новими зразками складної техніки.

Кількість виробників сільгосптехніки з належним рівнем локалізації в Україні зросла із 40 до 181, а кількість техніки, внесеної до переліку, збільшилась у 16 разів. Це сприяло створенню щонайменше 5000 нових робочих місць.

Відповідно за підсумками 2018 року на 20% зменшився імпорт машин і обладнання для сільського господарства. За січень — жовтень 2019 р. аграрії витратили на іноземні засоби виробництва на 118 мільйонів доларів менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Тепер на продукцію вітчизняних виробників припадало понад 30% загального обсягу придбання сільгосптехніки в Україні (на момент запровадження програми — лише 15%). Загальна сума податків і зборів завдяки реалізації програми сягнула 1,86 мільярда гривень, або майже 3 гривні доходів на гривню видатків.

Ложка дьогтю

Ефект мав би бути ще більшим, якби компенсацію було виплачено в повному обсязі. У скоригованому бюджеті 2019 року на програму було закладено лише 681,8 мільйона гривень, але попит на вітчизняну техніку перевершив усі очікування. За підсумками вересня аграріям було перераховано 640 мільйонів гривень.

У жовтні — листопаді вони подали заявки на отримання ще 563 мільйонів гривень компенсації, але не одержали її нібито через брак коштів. Насправді ж, як виявилося, залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби України на 1 січня 2020 року сягнув 17,547 мільярда гривень. Тепер керівництво Мінекономіки розглядає можливість виплати боргу перед аграріями у межах бюджету 2020 року.

І це ще не всі нюанси, які псують позитивні очікування. Бюджетним кодексом України було передбачено, що в 2017—2021 роках щорічний обсяг коштів, що спрямовуються на державну підтримку аграріїв, становить не менш як відсоток продукції в сільському господарстві. При цьому до 2019 року питома вага допомоги на придбання вітчизняної техніки та обладнання мала зрости до 20%.

Під цю норму закону складали інвестиційні плани і машинобудівники, й аграрії. Проте держава почала змінювати правила, спочатку скорочуючи обсяги фінансування, а потім взагалі вилучивши із проєкту державного бюджету на 2020 рік програму компенсації.

Національний комітет у листі до Прем’єр-міністра та міністра економіки обґрунтував необхідність пролонгації програми. Федерація роботодавців України надіслала лист до Президента, закликавши зберегти механізм компенсації. Деякі народні депутати подали відповідні пропозиції щодо змін до проєкту бюджету.

Нема коштів чи розуміння?

У Законі «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено бюджетну програму 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Проте розуміння розподілу видатків обсягом 4 мільярди гривень за окремими напрямами, як це було в минулі роки, немає. Необхідна пролонгація на 2020-й програми компенсації та запровадження інших програм, які сприяють створенню ланцюгів доданої вартості та максимальні мультиплікативні ефекти.

Щоб розв’язати цю проблему, експерти Національного комітету з промислового розвитку України пропонували ввести механізм часткової компенсації відсотків за кредитами та розробили необхідний проєкт нормативно-правового акта. Із проханням якнайшвидшого запровадження такої програми до уряду зверталися Асоціація фермерів і землевласників, Український клуб аграрного бізнесу та понад 120 малих і середніх господарств.

Проте механізм дотепер не працює через брак коштів. А тим часом аграрії купують дорогі іноземні аналоги, оскільки банки пропонують їм низькі відсоткові ставки, тоді як українську сільгосптехніку та обладнання кредитують під 20—25%.

Анатолій ГІРШФЕЛЬД,

виконавчий директор Національного комітету

з промислового розвитку України,

для «Урядового кур’єра»

 

PS  20 січня 2020 року керівництво Міністерства економіки оприлюднило намір надати аграріям мільярд гривень на компенсацію придбання української техніки і обладнання. У цю суму входять 563 мільйони гривень боргу за 2019 р. за вже придбану техніку. Отже, на заохочення приватних інвестицій в модернізацію парку сільгосптехніки у 2020 р. планують спрямувати лише 437 мільйонів гривень, що втричі менше від прогнозних потреб. Крім того, під тиском імпортерів уживаної сільгосптехніки тривають розмови про скасування 10-відсоткового мита на її ввезення в Україну. Ухвалення такого рішення нівелює зусилля уряду щодо заохочення аграріїв купувати українську техніку і призведе до стагнації сільгоспмашинобудування і суміжних галузей, збільшить негативне сальдо торгового балансу, яке вже перевищує 9 мільярдів доларів, створить валютні ризики та загрози економічній безпеці.

 

Джерело

Читати 393 разів Останнє редагування Неділя, 26 січня 2020 12:21

Корисні посилання