До нового сезону одеський виробник розширив асортимент ґрунтообробних машин лінійкою напівнавісних оборотних плугів ПОН у комплектації від 5 до 8 корпусів. Презентували новинку в Києві на міжнародній виставці «ІнтерАГРО-2014».

Агрегат призначений для гладкої оранки різних типів ґрунтів під зернові і технічні культури на глибину до 35 см.

Конструкція характеризується міцною рамою, що складається з балок квадратного перетину, які шарнірно кріпляться між собою. З одного та іншого боків основна балка рами шарнірно з'єднана поворотною балкою з несучою балкою. Основна балка також обладнана діагональним упором, що з'єднує основну балку і задню поворотну балку. З боку, що примикає до трактора, дишло оснащене вузлом кріплення, а з протилежного — механізмом з двома опорними колесами.

Інженери попрацювали над високою маневреністю плуга для його швидкого розвороту на вузьких смугах. Агрегат якісно обробляє кромку поля, а також місця уздовж канав і огорож. Конструкція передбачає можливість транспортувати плуг на високій швидкості (до 20 км/год.), не перевантажуючи навіску трактора.

ПОН оснащуються корпусами зі смуговим відвалом. Передбачені комплектації з 5, 6, 7 та 8 корпусами. Ширина захвату корпусу легко змінюється і становить 33, 38, 44 чи 50 см. Максимальна ширина захвату плуга — 4 м. Робоча швидкість становить 8—10 км/год. Потреба в потужності — від 225 к. с. для ПОН-5-40 до 330 к. с. — для ПОН-7-40+1.

Додамо, що оборотні плуги є новим видом продукції для «Велес-Агро»: до цього підприємство пропонувало класичні навісні плуги та дискові плуги.

Докладніше про технічні характеристики новинки — на сайті виробника.

Фактичні обсяги експорту  складають 14173 тис. тонн, з яких: пшениці – 7157 тис. тонн; кукурудзи – 3555 тис. тонн; ячменю – 3316 тис. тонн та інших зернових – 145 тис. тонн. Завантажено на кораблі – 206 тис. тонн. Таким чином, обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових складають 14379 тис. тонн (пшениці – 7194 тис. тонн, ячменю – 3316 тис. тонн та кукурудзи – 3724 тис. тонн).

Цінова ситуація на внутрішньому ринку зерна

Ціни попиту на зернові в даний час коливаються в залежності від регіону: на пшеницю 3-го класу – від 2200 до 2800 грн./т, на фуражну пшеницю 6-го класу – від 1840 до 2450 грн. за тонну. В даний час ціни на продовольчу та фуражну пшеницю складають: на пшеницю 3 класу – 2464 грн/т, на фуражну – 2057 грн/т. Середні ціни на ячмінь становлять 2116 грн/т, на кукурудзу – 1779 грн/т.

С 2 по 4 октября в городе Кировограде состоялась Национальная агропромышленная выставка с полевой демонстрацией техники и технологий «АгроЭкспо». В мероприятии приняли участие 364 компании, экспозиции которых заняли суммарную площадь 39000 м². Общее количество посетителей за три дня выставки составило  более 18 тысяч человек.

Организаторами выставки выступили: Министерство аграрной политики и продовольствия Украины, Торгово-промышленная палата Украины, Ассоциация предприятий-производителей техники и оборудования для агропромышленного комплекса «УкрАгроМаш», Федерация работодателей Украины, Всеукраинская общественная организация Украинская ассоциация аграрных инженеров и Кировоградская областная государственная администрация.

Среди 364 компаний, принявших участие в выставке, большинство составили отечественные производители техники и оборудования для агропромышленного комплекса; крупнейшие в Украине компании-дилеры и дистрибьюторы сельхозтехники, семян и средств защиты растений иностранных брендов; компании, предоставляющие услуги в сфере АПК и т.д.

В этом году тематика выставки «АгроЭкспо» была расширена и включала следующие разделы:

• Растениеводство. Техника и технологии;
• Животноводство. Техника и технологии;
• Транспорт и спецтехника в АПК;
• Тара и упаковка;
• Строительство в АПК;
• Энергообеспечение и альтернативная энергетика в АПК;
• Экология и переработка отходов;
• Лесное хозяйство;
• Приусадебное хозяйство.

В этом году общая площадь выставочного комплекса «АгроЭкспо» был расширена до рекордных для национальных аграрных форумов 79 700 квадратных метров. При этом:
- Занятая выставочная площадь составила 39 000 квадратных метров (крытая площадь – 7 000 квадратных метров, открытая - более 32 000 квадратных метров);
- Площадь парковки для автомобилей – 23 380 квадратных метров;
- Полигон для демонстрации техники в работе более 6 га.

В рамках работы выставки на демонстрационном полигоне «АгроЭкспо» ежедневно проходили показы сельхозмашин в работе. Посетители выставки смогли воочию оценить работу современных образцов сельхозтехники, представленных компаниями-участниками.

Общее количество посетителей выставки за три дня работы составило более 18000 человек, в первую очередь - аграриев из Кировоградской, Черкасской, Полтавской, Николаевской, Херсонской, Одесской, Винницкой, Запорожской, Харьковской областей и других регионов Украины.

Нововведением «АгроЭкспо» 2014 стало обустройство современного крытого павильона со всеми удобствами. Этот шаг организаторов еще больше расширил возможности участников выставки максимально широко и качественно представить свою продукцию. Наличие крытых и открытых площадей для экспозиций, а также полигона для демонстрационных показов техники в работе предоставили участникам возможность выбора формата участия в выставке и максимально комфортные условия для презентации своей продукции.

Кроме того, организаторы выставки задались целью сделать «АгроЭкспо» аграрным форумом, ориентированным на посещение аграриями со всей Украины вместе с семьями. С этой целью в 2014 году начат новый раздел «АгроЭкспо» - народный «Покровский ярмарок», в рамках которого состоялись творческие выступления народных коллективов, продажа товаров народных промыслов и сувениров, угощение национальными блюдами, торговля товарами народного потребления, развлекательная программа и т.п.

Национальная агропромышленная выставка «АгроЭкспо» проходит ежегодно. Организаторы выставки проводят политику доступности цен для производителей и продавцов сельхозтехники и оборудования.

Проведение «АгроЭкспо» в центре Украины, в одном из крупнейших сельскохозяйственных регионов страны, делает выставку максимально доступной для посетителей со всех регионов Украины.

Шановні колеги, машинобудівники!

Прийміть щирі привітання з професійним святом!

Кожен день ми з Вами вкладаємо свою працю, професіоналізм, старанність і терпіння не просто в розвиток наших підприємств, нашого бізнесу. Роблячи те, що любимо і чим пишаємося, ми щодня зміцнюємо фундамент сильної, ефективної і конкурентоспроможної національної економіки. Нехай кожен день приносить нові звершення, відкриває нові горизонти, дарує відчуття справжнього задоволення.

Ділових і особистих успіхів, миру і злагоди, міцного здоров'я, щастя та родинного благополуччя Вам і Вашим близьким.

З Днем машинобудівника!

З повагою,
Голова Ради асоціації “Украгромаш”                                             Павло Штутман

Станом на 23 вересня 2014 року

І. Збирання сільськогосподарських культур.

Зернові та зернобобові культури обмолочено на площі – 10,8 млн га (73%), при врожайності 36,9 ц/га (у 2013 р. – 32,2 ц/га) намолочено близько 40,0 млн тонн зерна в тому числі: кукурудзи – 3,8 млн тонн, гречки – 157 тис. тонн, проса – 168 тис. тонн.

Найвища урожайність зернових у Хмельницькій – 51,5 ц/га, Черкаській – 49,7 ц/га та Вінницькій – 48,6 ц/га областях.

Соняшнику з площі 3,7 млн га (72% до прогнозу), намолочено 6,5 млн тонн, сої – 1,4 млн тонн з площі 750 тис. га (42%).

Цукрові буряки викопано на площі 74 тис. га (22% до прогнозу) накопано 3,2 млн тонн при врожайності 429 ц/га, (у 2013 р. – 372 ц/га). Працює 35 цукрових заводи (в 2013 р. – лише 5), які від початку виробництва переробили 2,1 млн тонн цукрових буряків та виробили 253 тис. тонн цукру.

ІІ. Посів озимих культур

Озимі зернові посіяно на площі 2,4 млн га або 32% до прогнозу (у 2013 р. – 1,5 млн га), з них:

озимої пшениці та тритикале – майже 2,3 млн га, або 37% до прогнозу;

жита – 67 тис. га, або 32% до прогнозу;

озимого ячменю – 47 тис. га, або 4%.

Крім того, озимий ріпак при прогнозованій площі 859 тис. га посіяно на площі 769 тис. га або 90% (у 2013 р. – 748 тис. га).

Довідково: Озимі зернові прогнозується розмістити на площі 7,5 млн га (на 94,4 тис. га більше ніж у минулому році), в тому числі: пшениці та тритикале – 6,2 млн га (+131,0 тис. га проти минулого року), ячменю – 1,07 млн га (-42,5 тис. га), жита – 206,5 тис. га (+5,9 тис. га).

ІІІ. Міндобрива

Станом на 19 вересня 2014 року за оперативними даними областей з урахуванням перехідних залишків в наявності (без урахування АР Крим, Донецької, Луганської областей) є 535,1 тис. тонн (79% до заявки – 678,1 тис. тонн) або 78% до минулорічних показників.

Ціни.

Станом на 19 вересня п. р. аміачна селітра через посередницькі фірми реалізується за ціною від 5000 грн за 1 тонну і вище.

Оперативна інформація Мінагрополітики: ситуація на ринку зерна

Станом на 23.09.2014

Експорт зерна

Фактичні обсяги експорту складають 7821 тис. тонн, з яких: пшениці – 4508 тис. тонн; кукурудзи – 493 тис. тонн; ячменю – 2720 тис. тонн та інших зернових – 100 тис. тонн.

Завантажено на кораблі – 196 тис. тонн.

Таким чином, обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових складають 8017 тис. тонн (пшениці – 4704 тис. тонн, ячменю – 2720 тис. тонн та кукурудзи – 493 тис. тонн).

Цінова ситуація на внутрішньому ринку зерна

Ціни попиту на зернові в даний час коливаються в залежності від регіону: на пшеницю 3-го класу – від 2000 до 2670 грн./т, на фуражну пшеницю 6-го класу – від 1800 до 2170 грн. за тонну.

В даний час ціни на продовольчу та фуражну пшеницю складають: на пшеницю 3 класу – 2425 грн/т, на фуражну – 1963 грн/т.

Середні ціни на ячмінь становлять 2116 грн/т, на кукурудзу – 1787 грн/т.

Кабинет Министров утвердил финансовый план Национальной акционерной компании«Украгролизинг» на 2014 г. с валовой прибылью 9,182 млн грн, передают«Украинские новости».

Согласно финплану, на 2014 г. запланировано 214,741 млн грн доходов, 1,431 млн грн составят капитальные инвестиции.

Также ожидается 181,702 млн грн поступлений от инвестиционной деятельности.

Кроме того, финпланом запланированы издержки денежных средств инвестиционной деятельности в размере 206,583 грн.

http://latifundist.com/novosti/23085-ukragrolizing-rasschityvaet-zakonchit-god-s-pribylyu-v-9-mln-grn

Сокращение производства подсолнечного масла в 2014/2015 МГ прогнозируется на уровне 14%, экспорта – на 16,4%

Министерство экономического развития и торговли прогнозирует сокращение производства подсолнечного масла в Украине в 2014/2015 маркетинговом году (МГ, сентябрь-август) на 14% – до 4 млн тонн, экспорта – на 16,4%, до 3,5 млн тонн по сравнению с прошлым МГ. Согласно балансам Межведомственной рабочей группы при Министерстве экономразвития и торговли, в 2013/2014 МГ Украина произвела 4,65 млн тонн масла, экспортировала – 4,186 млн тонн. Прогноз МЭРТ не учитывает данные по оккупированному полуострову Крым. Как сообщалось, Минсельхоз США прогнозирует урожай подсолнечника в 2014/2015 МГ на уровне 10 млн тонн, производство подсолнечного масла – 4,259 млн тонн, его экспорт – 3,7 млн тонн. По прогнозным оценкам ассоциации “Укролияпром”, в 2014/2015МГ производство масла ожидается на уровне 4,3 млн тонн.

Источник: Интерфакс Украина

ХТЗ планує спільно з білорусами виробляти комбайни Найбільший в Україні виробник тракторів — Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (ХТЗ) — розширює спеціалізацію. Він створює спільне підприємство з "Гомсільмашем" (Білорусь) з випуску зернозбиральних комбайнів, заявив генеральний директор ХТЗ Владислав Губін. Відповідний протокол про наміри сторони підписали 5 вересня у Гомелі, — повідомляє діловий портал "Капітал". До кінця року в Україні будуть зібрані досвідчені зразки білоруської техніки, а у 2015 р. українське підприємство планує запустити комбайни в серійне виробництво. За даними Губіна, до сих пір "Гомсільмаш" здійснював прямі поставки в країну — порядку 500 одиниць на рік. На такий же обсяг виробництва розраховують на ХТЗ в 2015 р., тоді як поставки готової техніки з білоруського заводу будуть припинені. Новий виклик У бесіді з "Капіталом" Губін повідомив, що ХТЗ планує вийти на рівень локалізації 50% вже наступного року, а сама продукція, як очікують в компанії, повинна стати дешевше мінімум на 10%, ніж та, що імпортується з Білорусі. В даний час Харківський тракторний завод вивчає можливості вітчизняних постачальників комплектуючих — їх збираються залучати для випуску комбайнів. Українсько-білоруське спільне підприємство продаватиме комбайни під маркою "ХТЗ Палессе" на базі моделі комбайна "Гомсільмаш" "Палессе GS12". Передбачається, що білоруська сторона поставлятиме в Україну двигун і молотарку, а ХТЗ займатися складанням, використовуючи вітчизняні кабіни, каркаси, жатки та елементи трансмісії. За даними Губіна, остаточний варіант поставок машкомплектів з обох сторін визначать до кінця року. "Потужності нашого заводу досить універсальні, і ми готові розширити асортимент продукції, що випускається без істотного технічного переозброєння. Випуск комбайнів дасть додаткове завантаження ХТЗ, так як зараз при потужності 70 тис. машин завод виробляє всього 2 тис.", — зазначив Губін. Заступник директора департаменту регіональних продажів "Гомсільмашу" Андрій Семченко підтвердив "Капіталу" інформацію про плани спільної діяльності в Україні. У білоруській компанії пояснили свою мотивацію тим, що ХТЗ обіцяв знайти дешеве фінансування закупівель техніки, випущеної в спільному підприємстві. Крім того, у "Гомсільмаш" розраховують на державні програми щодо закупівлі сільгосптехніки. За словами Семченко, Харків запевнив білоруських партнерів, що техніка буде користуватися попитом з боку "Украгролізингу", який надає дешеве фінансування аграріям. Що заважало Як пояснили в "Гомсільмаш", останні роки прямі продажі компанії в Україні знизилися. Завод не міг розраховувати на те, що його техніка буде купуватися в рамках державних закупівель в нашій країні, а українським аграріям не вистачало власних коштів на закупівлю білоруської техніки. "Гомсільмаш" вже не вперше намагається продавати свою продукцію з шильдиком "Зроблено в Україні". Кілька років тому підприємство вже оголошувало про створення СП з Херсонським машинобудівним заводом (ХМЗ). Тоді сторони навіть підписали дорожню карту і налагодили весь виробничий ланцюжок, але до випуску продукції справа не дійшла, і проект був заморожений. У "Гомсільмаш" відзначили, що ХМЗ не зміг надати при створенні СП гарантію фінансування, узгоджену з урядом України. У цілому на херсонському підприємстві планували масштабний проект з відродження серійного виробництва сільгосптехніки. Торік Мінагрополітики заявляло про повну підтримку ХМЗ за спільним проектом з "Гомсільмашем", а також з компанією Claas. Обидві готові були інвестувати $ 200 млн. і $ 160 млн. відповідно. Коментуючи "Капіталу" ситуацію на підприємстві, директор ХМЗ Віктор Слободянюк пояснив, що для отримання коштів від зарубіжних партнерів необхідні були державні гарантії, але вони могли видаватися тільки держкомпаніям. За його словами, Кабмін вже готовий був включити ХМЗ в список підприємств, яким можуть надаватися держгарантії, але всі наміри призупинилися з зміною влади і початком війни. "Сьогодні немає розуміння, з ким можна говорити в уряді про просування проектів. Чиновники зайняті важливішими питаннями, пов'язаними з врегулюванням конфлікту на сході країни", — нарікає менеджер. Місткість ринку За даними ХМЗ, парк комбайнів в Україні налічує близько 40 тис. одиниць. Понад 80% машин працюють вже близько 30 років (тоді як максимальним вважається термін експлуатації в 10-15 років), зазначив Слободянюк. З цієї причини щорічно необхідно закуповувати не менше 3 тис. комбайнів. У 2013 р. "Украгролізинг" витратив 87 млн. грн. на закупівлю і поставку аграріям 14 тис. сільгоспмашин, у тому числі понад 1 тис. зернозбиральних комбайнів, 2 тис. од. грунтообробної техніки та 1,4 тис. посівних машин. На 2014 г. "Украгролізинг" передбачив фінансування у розмірі близько 200 млн. грн. Фінансові інструменти Закупівлі комбайнів ХТЗ можуть здійснюватися "Украгролізингом" в тому випадку, якщо локалізація їх виробництва складе не менше 30% і підприємство буде включено в список структур, продукція яких може придбаватися в рамках держзакупівель, сказав "Капіталу" гендиректор "Украгролізингу" Олександр Ковальчук. Він додав, що сьогодні його компанія надає один з найдоступніших на ринку інструментів фінансування — лізинг з річною ставкою 7%. Директор департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики Павло Гринько повідомив "Капіталу", що в планах уряду не передбачено на поточний рік видавати державні гарантії. "Ми будемо намагатися підтримувати закупівлі аграріями за рахунок пільгового лізингу та компенсації процентних ставок по кредитах", — каже чиновник. 500 комбайнів на рік планують випускати у Харкові білоруські та українські машинобудівники На думку Губіна, основними покупцями українсько-білоруських комбайнів стануть аграрії, обробні до 10 тис. га земель. Розуміючи фінансові можливості невеликих агрогосподарств, підприємство вивчає ідею створення лізингової компанії "ХТЗ Фінанс", яка працюватиме з українськими банками. "Але гострими залишаються питання й не так фінансування, скільки повної відкритості ринку для вживаних комбайнів. Якщо ринок не буде захищений від такої техніки, не варто очікувати успішного розвитку в Україні власного виробництва", — говорить Губін. Голова правління компанії "Агроцентр" Віктор Карпенко вважає, що вихід ХТЗ на ринок комбайнів — хороший знак для галузі. За його словами, компанія готова закуповувати у харківського підприємства комбайни, якщо вони будуть належної якості та локалізації, що дозволяє отримати пільги при їх фінансуванні.

Источник: http://fru.org.ua/ua/events/members-events/khtz-planuie-spilno-z-bilorusamy-vyrobliaty-kombainy

І. Збирання сільськогосподарських культур.

Із 14,8 млн га зернових та зернобобових культур обмолочено 10,4 млн га або 70%, намолочено майже 38,2 млн тонн (у 2013 р. – близько 33,6 млн тонн) при врожайності 36,6 ц/га (у 2013 р. – 31,9 ц/га).

Кукурудза зібрана на площі 504 тис. га або 11%, намолочено – 2106 тис. тонн при врожайності 41,8 ц/га (у 2013 р. – 49,7 ц/га).

Гречка обмолочена на 79% площ, намолочено 152 тис. тонн при врожайності 14,2 ц/га (у 2013 р. – 12,5 ц/га), просо – на 86% площ, отримано 165 тис. тонн при врожайності 18,8 ц/га (у 2013 р. – 13,7 ц/га).

Найвища урожайність зернових у Хмельницькій області – 50,7 ц/га, Черкаській – 48,9 ц/га, Вінницькій – 48,1 ц/га, Тернопільській – 46,8 ц/га та Київській – 46 ц/га.

Найбільший валовий збір зерна зібрали у господарствах Одеської області – майже 3,3 млн тонн, Харківської – 3,0 млн тонн та Дніпропетровської – майже 2,7 млн тонн.

Крім того, соняшник зібраний з площі 3,1 млн га (60% до прогнозу), намолочено 5,2 млн тонн при врожайності 17 ц/га (у 2013 р. – 17,6 ц/га).

Соя обмолочена на площі 529 тис. га (29% до прогнозу) намолочено 984 тис. тонн при врожайності 18,6 ц/га (у 2013 р. – 19,1 ц/га).

Цукрові буряки викопано на площі 51 тис. га (15% до прогнозу) накопано 2,2 млн тонн при врожайності 433 ц/га, (у 2013 р. –364 ц/га) вивезено 1,9 млн тонн.

Картопля викопана на площі майже 1,2 млн га (87% до прогнозу), накопано 20,4 млн тонн при врожайності 175,0 ц/га.

Овочі зібрані з 330 тис. га (71% до прогнозу), валовий збір становить 5,7 млн тонн при врожайності 174,0 ц/га.

ІІ. Посів озимих культур

Озимі зернові посіяно на площі 1,3 млн га або 17% до прогнозу, з них:

озимої пшениці та тритикале – 1,2 млн га, або 20% до прогнозу;

жита – 42 тис. га, або 20% до прогнозу;

озимого ячменю – 16 тис. га, або 1%.

Крім того, озимий ріпак при прогнозованій площі 859 тис. га посіяно на площі 747 тис. га або 87% (у 2013 р. – 682 тис. га).

Довідково: Озимі зернові прогнозується розмістити на площі 7,5 млн га (на 94,4 тис. га більше ніж у минулому році), в тому числі: пшениці та тритикале – 6,2 млн га (+131,0 тис. га проти минулого року), ячменю – 1,07 млн га (-42,5 тис. га), жита – 206,5 тис. га (+5,9 тис. га).

Насіння

Очікувана забезпеченість насінням озимих культур становить 1,6 млн тонн або 101% до потреби. За даними Держсільгоспінспекції України до посівних кондицій доведено 96% прогнозованих обсягів (у 2013 р. – 112%).

Крім того, для забезпечення сільськогосподарських виробників на пільгових умовах у ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» підготовлено до реалізації 19417 тонн насіння озимих культур, в тому числі: пшениці – 15798, ячменю – 1896, жита – 1642, ріпаку – 32 тонни.

Міндобрива

Сільгосптоваровиробниками продовжується закупівля мінеральних добрив для внесення їх під урожай наступного року.

Для проведення комплексу осінньо-польових робіт під урожай 2015 року сільськогосподарськими підприємствами заявлено 678,1 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 86 кг на 1 га озимих культур (без урахування заявки АР Крим).

Станом на 12 вересня 2014 року за оперативними даними областей з урахуванням перехідних залишків в наявності (без урахування АР Крим, Донецької, Луганської областей) є 506,5 тис. тонн (75 % до заявки) або 77% до минулорічних показників.

Ціни.

За період з 1 червня поточного року відпускні ціни на аміачну селітру основних вітчизняних хімічних підприємств зросли з 3500 – до 4401 грн. за 1 тонну фізичної ваги або на 20 %. Аналітики ринку мінеральних добрив прогнозують її подальше зростання. За звітний період вітчизняні хімічні підприємства відпускні ціни не змінювали.

http://minagro.gov.ua/uk/node/14540

Опція "Нічна підсвітка"

Полегшує роботу з штанговим обприскувачем в темну пору доби, забезпечуючи можливість візуального контролю роботи КОЖНОГО розпилювача з місця оператора під час роботи.

буде найбільш безпечним при увімкненій підсвітці. Крім цього, повірте, це створить неабияке враження на ваших сусідів.

Для проведення комплексу осінньо-польових робіт 2014 року в середньому готовність техніки складає 98%. Восени в сільгоспроботах планується задіяти близько 180 тисяч тракторів та близько 228 тисяч ґрунтообробних і посівних машин.

Департаменти агропромислового розвитку облдержадміністрацій повідомили, що з початку року аграрії придбали 4851 од. техніки на суму близько 2,2 млрд грн, в тому числі: тракторів – 1510 од. (662,1 млн грн), зернозбиральних комбайнів – 338 од. (497,2 млн грн), кормозбиральних комбайнів – 28 од. (23,4 млн грн), ґрунтообробної техніки – 882 од. (184,7 млн грн), посівної техніки – 608 од. (292,1 млн грн) та 1485 од. (540,4 млн грн) іншої техніки і обладнання.

Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на 2014 рік становить близько 1,4 млн тонн дизпалива та 340,5 тис. тонн бензину. Зокрема, на проведення осінньо-польових робіт - 515,8 тис. тонн дизпалива та майже 120 тис. тонн бензину. Вже проведено роботу із придбання цих видів палива. На 18 вересня придбано 290,5 тис. тонн дизпалива, 64,1 тис. тонн бензину, що становить відповідно 56,3% та 53,5% до технологічної потреби на проведення осінньо-польових робіт.

Прес-служба Мінагрополітики

http://minagro.gov.ua/uk/node/14563

Вітаємо шановних відвідувачів на оновленому сайті асоціації "Украгромаш". В звязку з технічними проблемами хронометраж новин до 19.09.2014 року не відповідає дійсності (новини опубліковані значно раніше). Вибачте за тимчасові незручності. 

З повагою адміністраці ресурсу.

«Перші тестові комбайни зійшли з конвеєра. Запланований обсяг виробництва до 2020 року - 7688 одиниць, в тому числі в 2013 році - 350 одиниць. Компанія «CLAAS» планує інвестувати в проект кошти в розмірі 1,7 мільярдів гривень », - зазначив перший віце-прем'єр. 

«Головна ознака нинішньої вступної кампанії - значно змінено структуру прийому за напрямами підготовки. Перш за все, враховувалися потреби системних галузей економіки. Були збільшені обсяги прийому за природно-математичними і інженерними напрямками та спеціальностями », - підкреслив Арбузов.

«У нас є великий рамковий закон для сільгоспмашинобудування, і нам його треба з вами наповнити. Ми приїхали, щоб почути вас, донести до Кабміну і втілити ваші ідеї в документи, потрібні для успішного розвитку машинобудування », - підкреслив Короленко, звертаючись до машинобудівників. 

«На сьогоднішній день сільгосптехніка, що була в експлуатації, по відношенню до якої шикуються бар'єри всіма розвиненими країнами, відкрито, без мит ввозиться в Україну, відбираючи в нас робочі місця і оборотні кошти. При цьому на те, з чого складаються ці машини, мито існує. Хоча в заключних положеннях Митного кодексу є якась пільга на ввезення вузлів і агрегатів, сьогодні вона не діє », - зокрема, зазначив голова ради асоціації« Украгромаш »Павло Штутман. 

«Для України, яка є одним з найбільших в світі виробників зернових культур, з ємним ринком тракторів та інших сільськогосподарських машин, логічно і справедливо, що держава приділяє особливу увагу тракторобудування та комбайнобудування, в тому числі - відновленню й розвитку виробництва тракторів на потужностях ЮМЗ», - вважає Штутман. 

«Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки розроблена урядом з метою запровадження нових підходів до модернізації пріоритетних галузей національної економіки на найближчі два роки для активізації її розвитку», — зазначають у Мінекономрозвитку.

• - підвищення конкурентоспроможності економіки;
• - покращення інвестиційних умов;
• - підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення;
• - розвиток високотехнологічних перспективних секторів;
• - структурні реформи у стратегічних секторах;
• - міжнародне співробітництво та розвиток експортного потенціалу.

На сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України розміщено довідку щодо виробництва основних видів сільськогосподарської техніки підприємствами машинобудування для агропромислового комплексу за січень – листопад 2012 року — виробництво листопад 2012.pdf

Керівництво та апарат Асоціації «Украгромаш»

«Сьогодні ми дискутуємо, яким шляхом йти, але часу на роздуми немає, буквально через місяць, до початку роботи Парламенту, ми вже будемо мати чітке уявлення яким шляхом має розвиватися сільськогосподарське машинобудування України» - запевнив присутніх міністр.

«Більшість виробничого обладнання морально і фізично застаріло, галузі вкрай необхідне технічне переоснащення для випуску сільгоспмашин, що відповідають сучасному технічному рівню. У той же час, сьогодні на ввезення високотехнологічного виробничого обладнання, яке не виробляється в Україні, діють ставки ввізного мита до 5%, в ​​той же час імпорт готової сільгосптехніки митом не обкладається », - в числі іншого, зазначив Павло Штутман. 

«Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», в якому пропонується скасування обов'язкової локалізації виробництва сільгосптехніки, яка виробляється в Україні. Так, якщо сьогодні для того, щоб зроблений в Україні трактор вважався українським, в ньому має бути не менше 50% українських комплектуючих, то поправкою, про яку йде мова, цю норму пропонують прибрати. Таким чином, складальні виробництва, на 100% що використовують імпортні комплектуючі, зможуть розраховувати на державну підтримку, як виробники вітчизняної техніки. В свою чергу, імпортери сільгосптехніки лобіюють зниження норми до 10%, що, на думку Штутмана, також неприпустимо. У разі прийняття будь-який з цих поправок, закон логічніше буде перейменувати в «Закон про підтримку світового машинобудування», - вважає він. 

«Мені здається, Україна - поки не настільки потужна держава, щоб за рахунок своїх платників податків підтримувати машинобудування інших, багатших держав», - в числі іншого, відзначає голова ради Асоціації «Украгромаш». 

«Країна взяла курс на стабільний розвиток аграрного комплексу, в цьому ніхто не повинен сумніватися. Це наша довгострокова політика, ми цю політику будемо проводити », - підсумував Глава Уряду.

 О Г О Л О Ш Е Н Н Я

щодо початку приймання заявок та документів для включення до Переліку і граничних цін на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету 

«На сьогоднішній день у цих підприємств є ефективні власники, які докладають усіх необхідних зусиль для того, щоб їх заводи збільшили частку ринку, підвищили ефективність виробництва, якість виробленої продукції, розширили її асортиментний ряд» - зазначив голова Асоціації «Украгромаш. 

«Українським підприємствам, як національному виробнику сільгосптехніки, повинні бути надані престижні місця розташування, що ж стосується оплати за участь у виставці, то вона повинна бути істотно нижче, ніж для іноземних виробників, а в деяких випадках участь може бути і зовсім безкоштовним» - зазначив голова Асоціації.

«Ми повинні разом з вами, з громадськими організаціями відпрацювати це питання, щоб його можна було внести в Раду», - зокрема, сказав Гринько, звертаючись до машинобудівників. 

Шановні колеги!

Повідомлення про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України ” Про затвердження переліку нової сільськогосподарської техніки та обладнання іноземного виробництва, аналоги яких не виробляються в Україні та які придбаваються сільськогосподарськими підприємствами у 2012 році через механізм здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів”

Повідомлення про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку нової сільськогосподарської техніки та обладнання іноземного виробництва, аналоги яких не виробляються в Україні та які придбаваються сільськогосподарськими підприємствами у 2012 році через механізм здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів”.

Про затвердження переліку нової сільськогосподарської техніки

та обладнання іноземного виробництва, аналоги яких не виробляються в Україні та які придбаваються

сільськогосподарськими підприємствами у 2012 році через механізм

здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів

ПЕРЕЛІК

нової сільськогосподарської техніки та обладнання іноземного виробництва, аналоги

яких не виробляються в Україні та які придбаваються сільськогосподарськими підприємствами у 2012 році через

механізм здешевлення середньострокових та довгострокових кредитів

• Трактори з двигуном потужністю 250-550 к. с.
• Овочеві, розсадосадильні машини, що агрегатуються з тракторами з двигуном потужністю 140 – 170 к. с.
• Картоплесаджалки 6-рядні
• Зернозбиральні комбайни з пропускною здатністю 10 та більше кг/с з двигуном потужністю 270 – 550 к. с.)
• Зерно-, кормо- і бурякозбиральні комплекси на основі універсальних енергозасобів з двигуном потужністю 270 – 350 к. с.
• Самохідні бункерні бурякозбиральні комбайни з двигуном потужністю 300 – 550 к. с.
• Причіпні бункерні бурякозбиральні комплекси, що агрегатуються з тракторами з двигуном потужністю 200 – 500 к. с.
• Кормозбиральні комбайни з двигуном потужністю 270 – 600 к. с.
• Самохідні 4- та 6-рядні і причіпні 6-рядні картоплезбиральні комбайни
• Томатозбиральні комбайни
• Комбайни для збирання винограду
• Поливні системи барабанного типу
• Льонозбиральні комбайни
• Хмелекомбайни
• Хмелесушарки

• підрізання кореневищ хмелю;
• зривання стебел хмелю;
• навішування підтримок стебел хмелю.
• Картоплесортувальні пункти
• Лінії з обробки овочів та фруктів
• Обладнання для створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях
• Промислові інкубатори місткістю 8400 – 115200 курячих яєць
• Обладнання для очистки молока
• Обладнання для аналізу молока
• Обладнання для сортування, маркування і пакування яєць, продуктивністю 45000 – 120000 штук на годину
• Обладнання для доїльних залів типу “карусель”
• Автоматичне обладнання для напування телят замінниками молока
• Комбайни для збирання енергетичних культур, які використовуються для виготовлення біопалива
• Пристосування для збирання енергетичних культур, які використовуються для виготовлення біопалива
• Преси для гранулювання сільськогосподарських відходів та сировини, відходів деревини лісу продуктивністю понад 4 тонн за годину

Аналіз регуляторного впливу

проекту розпорядження Кабінету Міністрів України Про

затвердження переліку нової сільськогосподарської техніки та обладнання іноземного виробництва, аналоги

яких не виробляються в Україні та які придбаваються сільськогосподарськими підприємствами у 2012 році через механізм здешевлення середньострокових та довгострокових

кредитів”

ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" 

Сільгосптехніка знову зізнається української, якщо вітчизняних комплектуючих в ній більше 50%. Законопроект № 8764, який скасовував дана вимога до виробників, минулого тижня був відхилений в Комітеті з питань аграрної політики і земельних відносин. Однак на єдиному в Україні комбайновому заводі НПП "ХМЗ" впевнені, що лобі імпортерів у зв'язку з цим тільки посилиться, повідомляє ТСН. 

Постійний головний біль українським виробникам комбайнів та іншого сільгоспобладнання забезпечували атаки лобістів з "рідного" аграрного міністерства на закон України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу". 

Цей закон визнавав української лише ту сільгосптехніку, де вітчизняного продукту було більше 50-ти відсотків. Такий стан речей, давало певні преференції вітчизняним виробникам, сприяло відновленню національного виробництва, але заважало високопоставленим імпортерам організувати широкомасштабну торгівлю закордонними виробами, отримуючи при цьому дотації з державного бюджету. 

У липні минулого року двома депутатами Верховної Ради Романом Ткачем та Ігорем Прасоловим був внесений законопроект (№ 8764 від 06.07.11), який, фактично скасовував вимоги мати на готовому комбайні або сівалці  50 відсотків комплектуючих українського виробництва. 

На думку директора єдиного в Україні комбайнового заводу НВП "ХМЗ" Віктора Слободянюка, якби це законопроект пройшов - на виробництві вітчизняної сільгосптехніки можна було б поставити хрест. І справа навіть не в тому, чий комбайн технологічнішими або дешевше - українська або імпортний. Йдеться про продовольчу безпеку держави. 

"Чи не буде вітчизняного комбайнобудування - будемо залежати від амбіцій і кон'юнктурних бізнес планів імпорто орієнтованих груп, - резюмує Віктор Слободянюк, - якщо взяти, той варіант, який пропонує Ткач і Прасолов, то "український комбайн" зробити можна в будь-якій скобяній лавці: достатньо на імпортну техніку, за допомогою двох гвинтів, прикрутити бирку "зроблено в Україні". 

За словами директора НПП "ХМЗ", тільки солідарний протест керівників 15-ти машинобудівних підприємств України дозволив "зарубати" роботу аграрних лобістів. 

Звернення до Президента, Кабміну та Народним депутатам подіяли належний ефект: минулого тижня глава Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорій Калетник повідомив, що законопроект № 8764 відхилений. 

Однак, було б наївно думати, що боротьба за великі гроші закінчена. На митних терміналах скупчилося імпортної сільгосптехніки на мільйони доларів. І ніхто цю саму техніку відправляти назад не збирається. 

За прогнозом Слободянюка, зараз основний удар буде спрямований на знищення єдиного великого виробника складної сільгосптехніки в Україні - Херсонського машинобудівного заводу. В даний час в Одеському апеляційному господарському суді вже розглядається справа про зміну власника ХМЗ. 

Знищивши підприємство, можна буде поставити українську владу на ґрунт трапилися фактів. Якщо не буде заводу, який може виробляти комбайни, то питання про випуск в Україні цих самих комбайнів можна вважати закритим. 

І ось тоді по справжньому відкриються ворота митних терміналів ...

Джерело: khersonline.net

ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе " 

2 лютого 2012 АТ «Харківський тракторний завод» відвантажив на адресу ТОВ «СеверТрак» (г.Красноярск, РФ) бурильно-кранові машину БКМ-2М. 

Особливістю даної машини є безпечна каркасна кабіна, відповідна всім стандартам УкрСЕПРО, Держстандарту РФ і бурильно-кранове обладнання, вироблене Пирятинським ливарно-механічним заводом і, адаптоване харківськими конструкторами до тракторів ХТЗ, як одне з найкращих вироблених в Україні за результатами експлуатації. 

Так і тільки так виглядатиме з 1 лютого 2012 бурильно-кранова машина БКМ-2М виробництва АТ «Харківський тракторний завод».

ВАТ ПО "Восход" 

Компанія ПО "Восход" традиційно бере участь в XXIІ Міжнародній агропромисловій виставці «АГРО -2010». 

Як завжди на виставці будуть представлені не тільки стала вже популярною випускається техніка ТМ «Восход», а й ряд нових одиниць. Компанія доповнила лінійку дискових борін, а також розробила дискову борону з пружинними стійками. 

Принципова відмінність нової лінійки техніки - це те, що вся нова серія має два ряди дисків. Як відомо, трирядні борони ТМ «Восход» відмінно зарекомендували себе на сільгоспугіддях України, Молдавії, Росії, Казахстану, Азербайджану, а також Литви. Патент на 3-х рядні і більш дискові борони належить нам. 

Але, незважаючи на успіх випускаються 3-х рядних борін на окремій стійці, наша компанія вирішила вдосконалити і продовжити лінійку дискових борін, що мають два ряди дисків на окремій стійці.

ТОВ НВП "БілоцерківМАЗ" 

У листопаді 2011 року в м.Полтава проводилась виставка досягнень агропромислового сектора, приурочена темі розвитку українського села і насиченню вітчизняного ринку якісною продукцією. 

В день урочистого відкриття виставки були присутні офіційні особи: мер міста Мамай О.Ф., заступник голови Полтавської облдержадміністрації Замикула В.В. 

У виступі Замикула В.В. було особливо відзначено участь ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» у виставці АгроПром-Полтава, як одного з найбільших вітчизняних виробників сільгосптехніки. Стенд нашого заводу відвідали понад 100 представників господарств, в т.ч. господарства Полтавської, Сумської та Харківської областей, а також представники органів її виконавчої влади. Зокрема, високо оцінив техніку ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» голова Великобагачанської райдержадміністрації Кордубан В.В. 

Відвідувачів насамперед цікавили питання ціни на техніку, її модернізації, придбання в кредит і доставки. Представники адміністрації виставки висловили свою вдячність і подяку за нашу участь у виставці.

ПП ВКФ «Велес-Агро» 

Більше 5000 відвідувачів побувало на стенді компанії ПП ВКФ «Велес-Агро» під час самої представницької виставки Української агропромислової індустрії. АГРО-2010 проходила в Києві з 15 по 19 червня на території Національного Виставкового Центру України. 

Цього року наша виставкова експозиція була найбільшою, ніж коли б то не було раніше. Використовуючи кожну п'ядь майданчики з 600m2, ми представили до огляду 34 експоната своєї продукції. Впродовж минулої з підстави 13 років, ґрунтообробна техніка компанії ПП ВКФ «Велес-Агро» завоювала певний кредит довіри серед фермерських господарств. Саме тому дебютний примірник сівалки для зернових культур постійно перебував у фокусі уваги, залучаючи найбільше число відвідувачів стенда. В свою чергу, ми збирали цікаві запитання та пропозиції, вивчаючи купівельний попит для того, щоб запустити в серію саме той агрегат, якого очікують фермери. 

Найважливішим результатом виставки є нові бізнес зв'язку з Українськими та іноземними компаніями, фермерськими господарствами, які належить трансформувати в плідну довготривалу співпрацю з компанією Велес-Агро.